28 Лютого, 2014
ХX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція
Філологічні науки
29 статейINGLIZ TILIDA SO`ZLASHUV USULINING TA`LIMI
Nargiza Xolmurodova, Shaxnoza Xushmurodova (Самарканд, Узбекистан) Завантажити статтюSo΄zlashuv psixologik jihatdan quyidagi xususiyatlarga ega: birinchidan, u ikki shaxsning suhbatidan iborat bo΄lib uning o΄tish jarayoni ishtirokchilariga bog΄liq. Shu sababdan so΄hbatni oldindan rejalashtirishning imkoni yo΄q, zero u tasodufan vujudga keladi. Mukolama (suhbat)da ikki nafar bir-b...
ЯВИЩА АСИМІЛЯЦІЇ ТА РЕДУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПІСЕННІЙ ЛІРИЦІ
Ольга Андреєва (Київ, Україна) Завантажити статтюВивчення різних видів фонетичних модифікацій англійської мови має значення не тільки для загального розуміння взаємодії звуків у процесі мовлення філологами, а також користувачами мови для кращого її розуміння під час спілкування. Крім того, дослідження асиміляції та редукції у різних виявах є ...
ОБ ИСТОРИИ ФРАНЦУЗСКОЙ ОРИЕНТАЛИСТИКИ
Дильбар Бабаева (Самарканд, Узбекистан) Завантажити статтюСуществует довольно богатая литература о цивилизации древнего Востока об экономических, торговых, политических и культурных связях стран Востока с государством других континентов. В научных исследованиях востоковедов из бывшего союза и в работах ряда востоковедов из зарубежья говорится, что В...
ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ТА МОВЛЕННЄВІ ЗАСОБИ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕДВИБОРЧИХ РЕЧЕЙ БАРАКА ОБАМИ
Валерія Бабенко (Київ, Україна) Завантажити статтюДослідження маніпулятивних стратегій політичних текстів актуальне завдяки їх соціально-культурному впливу на свідомість реципієнтів. Специфікою політичних повідомлень та речей є орієнтація їх укладачів на відображення явищ, що відбуваються у соціумі, а також на формування та зміну його ціннісн...
АҒЫЛШЫН ЖӘНЕ ҚАЗАҚ ТІЛДЕРІНДЕГІ ЕТІСТІКТІ ФРАЗЕОЛОГИЗМДЕРДІҢ ҚАЛЫПТАСУЫ
Асель Бимашева (Актобе, Казахстан) Завантажити статтюТіл – ғасырлар жемісі, халық мұрасы, ұлттық құбылыс. Бір тіл – бір ұлт. Кез-келген халықтық ойлау ерекшелігі оның ұлттық тілінде көрініс табады, халық даналығы, дүниетаным көзқарасы тілінде түйінделеді. Тіл қазынасына жататын көкейге қонымды, бейнелі, алуан түрлі тұрақты тіркестер, олардың тілдік...
САМАРКАНД ТОЖИКЛАРИ СУЗЛАШУВИДА КУПТИЛЛИЛИК ХОДИСАСИ
Абдуваҳоб Вахидов (Самарқанд, Ӯзбекистон) Завантажити статтюМаълумки, сиёсий, ижтимоий, иктисодий ва илмий мухитга боѓлик равишда купчилик кишилар зарурат юзасидан биргина тилни билиш билан чекланиб ќолмай, муайян даражада бошќа тилларни њам урганадилар. Бунинг натижасида тилда иккитиллик ёки куптиллик њодисаси намоён булади. Шунга мувофиќ равишда...
ІНАВГУРАЦІЙНИЙ ДИСКУРС АМЕРИКАНСЬКИХ ПРЕЗИДЕНТІВ
Юлія Войтенко (Київ, Україна) Завантажити статтюАктуальність статті постає в тому, що воно є комплексним системним аналізом інавгураційного дискурсу президентів США а також засобів і мотивів, що використовуються в ньому для впливу на виборців та створення образу американця. Метою статті є визначення системи мовних засобів створення образу амер...
ЗАРБУЛМАСАЛУ МАҚОЛҲО ВА ВАЗИФАИ УСЛУБИИ ОНҲО ДАР АСАРҲОИ УСТОД САДРИДДИН АЙНЙ
Мавлуда Давронова (Самарқанд, Ўзбекистон) Завантажити статтюЗарбулмасалу мақолҳо ибораҳои кўтоҳу пурмазмуни бадеист, ки тачриба ва хулосаҳои муҳими зиндагиро ифода мекунанд. Суханони пурмағзу суфтаю рехтаи аҳли донишу адаб низ ба гуфтугўи халқ дохил шуда, ба зарбулмасал тадбил ёфтаанд. Онҳо дар натичаи давраҳои гуногуни зиндагй, дар муҳити муайяни ...
КАЛИМАСОЗЇ ВА ШАКЛСОЗИИ ЊИССАЧАЊО ДАР ЗАБОНИ АДАБИИ ТОЉИК
Марњабат Истамова, Гулноза Адашуллаева (Самарқанд, Ўзбекистон) Завантажити статтюКалимасозї яке аз воситањои асосии бойшавии таркиби луѓавї ба шумор меравад. Таѓйирот ва инкишофу такомули калимасозию шаклсозї мувофиќи талаботи ќонунияти дохилии забон ба амал меояд ва бо сохти грамматикии забон алоќаи хеле мустањкам дорад. Гўянда барои пурраву мукаммал ифода намудани фикр в...
РОЗВИТОК НАВИЧОК ЧИТАННЯ ТА АУДІЮВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (АНГЛІЙСЬКА) У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Анна Іващик (Київ, Україна) Завантажити статтюЗ кοжним днем в Україні вϲе чаϲтіше і чаϲтіше пοчинають викοриϲтοвувати інфοрмаційнο-кοмунікаційні технοлοгії (далі ІКТ) у ϲфері οϲвіти та навчання, щο в ϲвοю чергу викликає неοбхідніϲть більш якіϲнοї οцінки тих підхοдів, щο вже іϲнують, а ϲаме з пοгляду їх адекватнοϲті нοвим життєвим реаліям ...
ПОСТАТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ТВОРЧОСТІ ІВАНА ДРАЧА
Катерина Клепець (Луцьк, Україна) Завантажити статтюСвобода середини ХХ ст. була досить умовною. Ця свобода “якщо й мала крила, то їх дуже швидко відтяли”. Тому хрущовська відлига в Україні викликала в “молодої демократичної інтелігенції бажання дошукатися свого національного кореня” [7, с. 2]. Таким джерелом для поетів-шістдесятників був речник е...
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВОЕКОЛОГІЇ ЯК НАПРЯМКУ СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Олена Куля (Київ, Україна) Завантажити статтюПерш ніж більш детально розглянути термін лінгвоекологія, варто звернутися до його витоків, – а саме дослідити як саме екологічні питання перейшли у область вивчення лінгвістики. Звернемось до визначення «екології»(походить від грецьких "oikos" – оселя і "logos"– вчення), – це наука про навколишн...
ИҚТИБОСОТИ ФОРСЙ(ТОЧИКЙ) ДАР ЗАБОНИ РУСЙ
Бобур Қурбонов, Шахноза Гиясова (Самарканд, Узбекистан) Завантажити статтюЗабон воситаи тағйирпазиранда аст. Асоситарин сабаби ба тағйирот рўй овардани забон, ба таркиби луғавии он дохил шудани калима ва ибораҳои забони дигар мебошад. Бояд таъкид намуд, ки вожа ва ибороти иқтибос гардида аз як чиҳат забонро ба рушду такомул ноил мегардонанд, яъне тараққи медиҳанд. Аз ч...
КАЛЛИГРАФИЧЕСКИЕ МИНУТКИ НА УРОКАХ РУССКОГО ЯЗЫКА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ
Валентина Линенко (Богуслав, Украина) Завантажити статтюПродуманный, систематизированный материал для проведения каллиграфиче-ских минуток дополняет, расширяет материал учебника, способствует пополне-нию словаря учащихся, развитию умений правильного употребления слов в словосочетаниях, предложениях, устных и письменных связных высказываниях, совершенс...
МАЪНИОФАРИИ ЧОМЙ БО САНЪАТИ ТАШБЕҲ (дар асоси тимсоли “дил”)
Сабоҳат Мажидова (Самарқанд, Ўзбекистон) Завантажити статтюВақте ашъори адибонро варақ мезанем, ба маҳорати шоирии онҳо асосан аз ғояҳои баланд, мазмуни барчаставу дилнишин, латифу нозук ва шакли зебо, ки бо воситаи тасвирҳои бадей ва санъатҳои адабй ороиш дода шудааст, баҳогузорй мекунем. Зеро воситаи тасвир асоси бадеияти қалами шоирро муайян намуда, б...
З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ
Олег Манахов (Ізмаїл, Україна) Завантажити статтюЗа словами А. Сапковського, існують три основні тлумачення появи літературного жанру фенетезі. Згідно з першим, до його прешопочатків можна зарахувати готичні романи «Замок Отранто» Уолполла, «Італієць» Е. Редкліфф і «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» М. Шеллі. Друге засвідчує, що фентезі ...
ЎЗБЕК ТИЛИДА АРАБЧА CЎЗЛАРНИНГ ЎЗЛАШИШ ОМИЛЛАРИ
Саид-Джамол Мир-Джафаров, Бобур Курбонов (Самарканд, Узбекистан) Завантажити статтюМаълумки, VI асрда ислом динининг пайдо бўлиши билан Шарқ мамлакатлари сиёсий ва ижтимоий тарихида катта диний ва фалсафий ўзгаришлар юзага кела бошлади. Арабистонда кенг ёйилган ислом дини ќисќа муддат ичида нафақат араб халқини, балки барча қўшни бўлган кучли давлатларни ҳам тањликага солиб, ў...
СИМВОЛ ЖӘНЕ ОНЫҢ МӘНІ
Раушан Молдакулова (Талдыкорган, Казахстан) Завантажити статтюСимволдың ғылыми-теориялық пайымдауының түп-төркіні сонау Платонның идеялық теориясынан сабақталады. Философия тарихында тек Платон осы дүние ой және сезім арқылы танылатын екі әлемге бөлінетінін, заттың сыртқы мәнімен қатар ішкі мәні бар екендігін алғаш сөз еткен. Платонның ізімен материя м...
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНИХ ТЕКСТІВ ПОЕТІВ-ПРАЖАН
Алла Погорєлова (Ізмаїл, Україна) Завантажити статтюВельми потужним стимулом звернення до Бога Ю. Дарагана, Ю. Липи, Н. Лівицької-Холодної, Є. Маланюка, О. Ольжича, О. Стефановича та інших «пражан» була «апокаліптична атмосфера» та «відсутність перспективи» [1, с. 143]. Український еміграційний філософ М. Шлемкевич у праці «Загублена українська лю...
ВИКОРИСТАННЯ ОПИСУ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ СТИЛІСТИЧНИХ УМІНЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Леся Порядченко (Київ, Україна) Завантажити статтюУміння чітко, логічно і грамотно описати об’єкт чи подію, донести до співрозмовника певну думку, відстояти у словесній суперечці свою позицію – це справжнє мистецтво, яким володіє далеко не кожен з нас. У чому ж причина? А причина в тім, що починаючи з раннього дитинства, нас не навчали мистецтву...
ПОНЯТИЯ “ТЕРМИН-НЕТЕРМИН” ПРИ ОТБОРЕ ЛЕКСИКИ К СЛОВАРЮ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ
Владимир Прач (Львов, Украина) Завантажити статтюНаучно-технический прогресс, развитие новых отраслей, направлений и целых наук постоянно порождает большое количество специальных понятий, которые нуждаются в адекватных наименованиях. Возникающие новые научные направления не имеют своей традиции терминообразования на основе лексических елементов...
ЎЗБЕКИСТОНДАГИ ТОЖИК ГАЗЕТАЛАРИ ТИЛИДА ВАРИАНТДОР СЎЗЛАР
Ғайрат Раҳимқулов (Самарканд, Ўзбекистон) Завантажити статтюИжтимоий, иқтисодий, сиёсий, маданий, маънавий, маърифий соҳа-ларда содир бўлаётган ва юз бераётган ўзгаришлар ҳамда янгиликлар, энг аввало, лексикада ўз аксини топади. Бу ҳодиса тилдаги бошқа элементларга қараганда лексиканинг бойиб боришида катта аҳамиятга эга. Мустақиллик йиллари...
ТЕКСТОВА СИТУАЦІЯ ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ: ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Анна Турчанінова (Київ, Україна) Завантажити статтюДослідження проблеми функціонування дискурсу – один із основних напрямів світової лінгвістики. Різні аспекти цієї проблеми висвітлено в роботах таких відомих лінгвістів, як Т. ван Дейк, А. Вежбицька, Н.Д. Арутюнова, М.М. Бахтін, Г.Г. Почепцов. Починаючи з 1960-х рр. поняття «дискурс» стає вкрай...
ИНГЛИЗ ВА ЎЗБЕК ЛИНГВОМАДАНИЯТИДА “ҚЎРҚУВ” ЭМОЦИОНАЛ КОНЦЕПТИНИНГ ИФОДАЛАНИШИ
Суннатилло Усмонов (Самарканд, Узбекистан) Завантажити статтюКонцепт тушунчаси операцион фикр бирлиги бўлиб, у билимларни категоризациялаш ва квантификациялаш усусли ҳисобланади. Унинг объекти ментал борлиқнинг белгиси бўлиб, маълум бир маънода абстракциялаш орқали юзага келади ва ўз объектини тасвирлаш билан бирга уни яратади ҳам Шунинг учун ҳам концепт...
ХУСУСИЯТИ ЛЕКСИКЙ – СЕМАНТИКИИ КАЛИМАҲОИ СОҲАИ БОФАНДАГЙ
Анзурат Хонхўчаева (Самарқанд, Ўзбекистон) Завантажити статтюГирд овардан ва аз нуқтаи назари илмй тадқиқ кардани лексикаи бои соҳаҳои касбу ҳунарҳои гуногуни халқй – лексикаи саноат, хочагии қишлоқ, санъату маданият ва амсоли онҳо, ки аз тарафи мардуми меҳнаткашу эчодкорамон дар давоми асрҳои зиёде ба вучуд оварда шуда, ба тариқи мероси пурарзиш ба мо ҳад...
МАВЗУИЙ ЛУҒАТЛАРНИНГ ЛИСОНИЙ ВА НУТҚИЙ АСОСЛАРИ
Ёрқиной Ҳамраева (Қарши, Ўзбекистон) Завантажити статтюМиллий лексикографиямизнинг тараққий этишида тематик луғатлар алоҳида ўрин тутади. Бундай луғатларнинг асосий вазифаси сўзларнинг турли маъноларини бус-бутун, яхлитлигича ўрганиш ва уларни ўз ўрнида қўллашни ўргатишга йўналтирилади. Турли тематик гуруҳларга мансуб сўзларни алоҳида-алоҳида ёки та...
ДОИР БА ВАРИАНТНОКИИ СУРУДИ «БАҲОР ОМАД»-И МАРОСИМИ ГУЛГАРДОНЙ
Акмал Шерназаров, Чонмирзо Мирзоев (Самарканд, Ўзбекистан) Завантажити статтюБаҳор фасли таровату тозагй, ишқу ошиқй, фасли гулу булбул аст. Наврўз фарорасии ин фасл ва паёмовари ҳамаи орзуву омоли инсон мебошад. Ҳамчунон ки шеърро аз шуур наметавон чудо кард Наврўз низ аз баҳору табиат чудонопазир аст. Таваччўҳи халқ ба Наврўз бесобиқа аст ва баҳору Наврўзро бидуни шеъру...
МАВҚЕИ АЛОМАТИ ҲАМЗА ВА ҲАРФИ АЙН ДАР ИМЛО
Фозилчон Шукуров, Абдувахоб Вахидов Самарқанд, Ўзбекистон. Завантажити статтюҲар як забон хусусиятҳои гуногуни худро дорад ва барои хидмат ба мардуми вобастаи он муқаррар гардидааст. Дуруст муайян намудани алифбо ва имлои он бошад, соҳибони забонро аз роҳ додан ба иштибоҳу нофаҳмиҳо нигоҳ медорад. Маълум ки асоси алифбои форси ин алифбои арабй буда, дар муддати беш аз ҳа...
МУШАХХАСОТИ САФАРНОМАИ АДАБИЁТИ МУМТОЗИ ТОЧИК
Зулфия Юнусзода (Самарқанд, Ӯзбекистон) Завантажити статтюЖанри сафарнома, ки дар қолаби он одатан саргузаштҳои сафарй, воқеаву ҳодисаҳое, ки ҳангоми сайри шаҳрҳои кишвари худ ва ё сафари сарзамину мамолики хорича дида ва мушоҳида намудаи нависанда баён карда мешавад, аз чиҳати шакл ва банду баст нисбатан озод буда, ба нависанда имкон медиҳад, ки ба тав...