КЛАСИФІКАЦІЙНА ВАРІАТИВНІСТЬ НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

У мові розрізняють три види словосполучень, а саме: синтаксично вільні, синтаксично невільні (цільні) та фразеологічні словосполучення. Фразеологія вивчає сталі словосполучення та речення, які називають фразеологізмами. Фразеології як одному з розділів лексикології останнім часом приділяють велику увагу. Питаннями фразеології займається чимало лінгвістів. Значний внесок у її вивчення зробили такі науковці: Т. Шіппан, Е. Агрікола, І. І. Чернешова, Я. А. Баран, К. Мізін, В. В. Віноградов та інші.
Фразеологізми німецької мови у германістиці систематизують за різними принципами. Ці принципи, як і самі класифікації, відображають у певному значенні періоди розвитку фразеологічного дослідження.
Розрізняють такі класифікації:
1. Семантична класифікація.
2. Структурна класифікація.
3. Функціональна класифікація.
4. Лексично-синтаксична класифікація [1, с. 10].
Зокрема, Я. А. Баран розрізняє, за Е. Агрікола, наступні групи фразеологізмів (беручи до уваги їхнє значення):
1. Прості фразеологічні сполучення.
Значення одного з компонентів, а найчастіше це дієслово, є переносним: Abschied nehmen; Erfolg/Interesse haben; zum Ausdruck bringen.
2. Фразеологічні одиниці.
Це є вирази, які мають узагальнене значення, хоча загальний зміст зі значення компонентів є зрозумілим: Öl ins Feuer gießen; Stroh im Kopf haben; wie ein Buch reden, an die Wand drücken.
3. Ідіоми.
Це вирази, які є мотивованими, а їхнє значення – ледь зрозумілим, враховуючи значення компонентів: jdn. im Stich lassen; jdm. durch die Lappen gehen; Kohldampf schieben.
До третьої групи належать також деякі фразеологічні одиниці у формі речень. Це, до прикладу, такі фразеологізми: haste Töne; wir werden das Kind schon schaukeln.
Під фразеологічними одиницями автор розуміє перехідний тип: ein weißer Rabe; die Katze im Sack kaufen; zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen.
Окремо стоять фразеологічні зрощення, які за ступенем зрощення та переосмислення компонентів належать частково до фразеологічних одиниць і частково до ідіом.
Цю класифікацію підготував Я. А. Бараном за семантичним принципом [2, с. 47].
Найбільшого поширення у мовознавстві набула класифікація, яку виконав В. В. Виноградов на семантичній основі. Він виокремив три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.