ПОДАННЯ ВІДЕОКОНТЕНТУ НЕЗРЯЧИМ

Наукою доведено що коли людина тотально втрачає зір, вона перестає отримувати близько 70-90% інформації від навколишнього світу. Тобто, такі відчуття і відповідні органи (тактильні відчуття і шкіра, слух і вухо, запах і ніс, смак і язик) у сумі дають від 10 до 30% даних про оточуючий світ.
Стає очевидним що це призводить до шаленого “інформаційного голоду” у людини яка втратила зір.
З плином часом, Україна у кінці 2009 року все ж ратифікувала Конвенцію про права людей з обмеженими фізичними можливостями, яку прийняла Генеральна асамблея ООН.
Стаття 30 Конвенції говорить про: Участь у культурному житті, проведенні дозвілля й відпочинку та заняттях спортом, держави-учасниці визнають право інвалідів брати участь
нарівні з іншими в культурному житті й уживають усіх належних
заходів для забезпечення того, щоб інваліди:
1) мали доступ до творів культури в доступних форматах;
2) мали доступ до телевізійних програм, фільмів, театру та
інших культурних заходів у доступних форматах;
3) мали доступ до таких місць культурних заходів чи послуг,
як театри, музеї, кінотеатри, бібліотеки й туристичні послуги, а
також мали найбільш можливий доступ до пам'ятників і об'єктів,
що мають національну культурну значущість.
“Неповносправні на рівні з іншими громадянами України право на визнання та підтримку їх особливої культурної і мовної самобутності, включаючи жестові мови і культуру нечуючих…”. [4]
Конституція України гарантує усім без виключення громадянам України “право на участь у культурному житті”.